Польща стала однією з перших  посткомуністичних країн, що почали кардинальну реформу житлово-комунального господарства. За останні 15 років житлово-комунальне господарство країни встигло набути ознак стабільності. У поляків давно немає таких проблем, як, масові неплатежі. Тут давно відпрацьована система субсидії, тарифів, кредитів і пільг.

Цікавий і дуже важливий факт: під приватизацією в Угорщині, Словаччині та Польщі розуміють передачу приватним особам не тільки власності, а й здійснення контролю над державними і муніципальними підприємствами і активами, тобто приватизацію без передачі майнових прав.

Поряд із збереженням в Польщі понять муніципального, службового і приватизованого житла, у сфері обслуговування і утримання житлового фонду сьогодні найбільш розвинені Товариства власників житла. Товариства оплачують всі комунальні послуги (опалення, водопостачання, електроенергія і т.д.), а з неплатниками розбирається вже самостійно – максимальний термін несплати становить не більше 3-х місяців. ТВЖ укладають договори зі сторонніми організаціями на надання послуг з вивезення сміття, обслуговування ліфтів, ремонту внутрішньобудинкових інженерних комунікацій тощо. При цьому тарифи на житлово-комунальні послуги не можуть бути самостійно збільшені постачальником послуг, тому що вони затверджуються органами державної влади, однак навіть в  поруч розташованих житлових будинках тарифи можуть відрізнятися один від одного. При визначенні тарифу враховується досить широкий список критеріїв: конструкція будівлі, матеріал віконних і дверних прорізів, дах, вік будівлі і багато іншого.

Населенню Польщі за якість життя доводиться платити – у середньостатистичної польської родини на оплату житлових витрат може йти до 50 відсотків всіх доходів. Разом з тим, якщо говорити про платоспроможність населення, то рівень оплати послуг ЖКГ досяг майже 90 відсотків.

Відносно злісних неплатників в країні з 1994 року діє досить жорсткий закон про “ексмісіі” або примусове виселення. У період з 1994 по 1998 рік була проведена “ексмісія” 6656 сімей. Ще майже в п’яти тисячах випадків при виселенні надавалася інша, більш дешева житлова площа. Але в 2003 році Конституційний Суд Польщі визнав такими, що суперечать основному закону країни деякі положення про примусове виселення осіб, які не сплачують квартплату та комунальні послуги. За рішенням Трибуналу, в тому ж році заборонено виселяти вагітних жінок, дітей, інвалідів та їх опікунів. Решта недбайливих неплатників як і раніше підлягають виселенню із займаного житла. При цьому Суд постановив, що колишні випадки виселення не підлягають перегляду.

Ще однією важливою проблемою ЖКГ Польщі залишається наявність величезної кількості панельних багатоповерхових будинків, які поступово  стають непридатними. Перші панельні будинки почали з’являтися у Варшаві ще в 1958 році, а на початку 60-х років в Польщі була прийнята програма їх масового будівництва, що передбачала здачу в експлуатацію до 220 тисяч квартир на рік. На сьогоднішній день в побудованих ще за часів Польської Народної Республіки багатоповерхових будинках проживає кожен третій поляк. Якраз серед жителів панельних будинків і розвинена друга за популярністю в Польщі форма обслуговування та утримання житлового фонду – житлові кооперативи, які при всіх безперечних плюсах об’єднує одна спільна біда – нестача коштів на капітальний ремонт будівель. Оскільки державних програм дофінансування ремонтів багатоповерхові будинків в Польщі практично не існує. На сьогоднішній день в побудованих ще за часів Польської Народної Республіки багатоповерхових будинках проживає кожен третій поляк. Якраз серед жителів панельних будинків і розвинена друга за популярністю в Польщі форма обслуговування та утримання житлового фонду – житлові кооперативи, які при всіх безперечних плюсах об’єднує одна спільна біда – нестача коштів на капітальний ремонт будівель. Оскільки державні програми дофінансування ремонтів багатоповерхові будинків в Польщі практично не існує.

У Польщі є Програма, яка передбачає допомогу в оплаті ЖКП. Виділяються цільові дотації для малозабезпечених. Вони надаються домогосподарствам, які мають право на пільги на основі конкретних попередніх критеріїв. Типова форма таких дотацій є допомога на житло. Вона зазвичай виплачується щомісяця, а її сума залежить від доходу сім’ї, її складу, житлової площі і величини житлових витрат.

У Польщі закон, прийнятий в 1994 р, дає муніципалітетам право розподіляти житло, право на яке мають всі громадяни. Найчастіше його потребують мешканці кооперативних квартир. Одна з форм допомоги в Польщі полягає  в будівництві соціального житла. Для цього створено Національний житловий фонд, який здійснює фінансування асоціацій, які будують і експлуатують житловий фонд, призначений для малозабезпечених громадян. Подібні асоціації не є комерційними організаціями.

Не дивлячись на здійснювані державою заходи, дії  щодо соціального захисту населення не можуть повністю компенсувати зниження якості життя людей. По-перше, далеко не завжди зростання тарифів супроводжується адекватним підвищенням якості комунальних послуг, а просто відображає інфляційні процеси. По-друге, індекс цін (тарифів) на ЖКП до сих пір росте швидше реальних доходів населення. У таких ситуаціях держава не завжди має можливість надавати повноцінну допомогу. Разом з тим не можна не відзначити позитивні зрушення в розвитку житлового сектора, зокрема підвищення якості житла, що будується. Але здійснити його покупку поки можуть далеко не всі бажаючі; розрив в доходах населення досить високий. На думку міжнародних експертів, вирішення даного завдання могли б допомогти цільові дотації, які виділяються для полегшення оплати житлово-комунальних послуг.