Так називається регіон, що лежить на заході Польщі і межує з воєводствами Опольским, Нижньосілезським,  Любуським, Західно-поморським, Поморським, Куявсько-поморським, Лодзинським. Великопольске воєводство в його справжніх межах з’явилося в 1999 році, воно розкинулося на площі майже 30 тисяч квадратних кілометрів, що складає 9,5 відсотка загальної площі країни. Мешкає тут більше 3,4 мільйонів чоловік, при цьому велика частина – міське населення. Найбільше і головне місто воєводства – Познань. Великопольське воєводство займає серед польських воєводств друге місце (після Мазовецького) по території і третє місце по кількості населення. Проте не великі розміри регіону фігурують в його назві. Велика Польща – ця ті землі, де зароджувалася польська державність, формувалася нація. Тут, уздовж річки Варти, в давнину жили поляни, що дали назву державі. Існує навіть вислів такий: «Великопольща – колиска країни». Саме історична значущість цього регіону і відбилася в його назві. Проте територіально нинішнє воєводство не укладається в межі історичної Великопольщі.

На землях Великопольського воєводства розташовані 109 міст, чотири з них – на правах повіту – Познань, Каліш, Конін, Лешно. Хоча міра урбанізації регіону досить висока, більше чверті його земель займають ліси, тут налічується близько 800 великих і малих озер. Поверхню, що становить близько 800 тисяч гектарів, займають ліси. А це – чверть території усього регіону. Майже 10 відсотків земель Великої Польщі знаходиться під охороною держави. Це і два національних парки, і 96 заповідників, і 12 ландшафтних парків з унікальними пам’ятниками природи. На території Великопольского воєводства є поклади бурого вугілля, газу, нафти, торфу. Крім того, тут (у Клодаве) добувається кам’яна сіль – 20 відсотків від усієї продукції в країні. До речі, місцева сіль має незвичайний колір – рожевий. Нічого подібного немає в усій Європі. Такому відтінку сіль зобов’язана домішкам заліза, що міститься в ній. У заповіднику “Нетоперек” (“Кажан”), розташованому на території воєводства, міститься найбільша в Європі колонія (близько 20 тис.) кажанів.

Столиця воєводства – місто Познань, яке відоме всьому світу як важливий центр міжнародної торгівлі. Щорічно тут проходить близько 30 Всепольських і міжнародних ярмарків. Але не варто думати, що місто знамените тільки своїми комерційними справами. Як вже було сказано, саме тут зароджувалася польська державність. Перший польський князь Мешко І хрестився неподалік звідси, в Гнезно. А його син Болеслав Хоробрий став першим польським королем і започаткував династію Пястів. Можна сміливо сказати, що в Х столітті Познань був головним політичним, адміністративним і економічним центром Польщі. І хоча в ХІ столітті цю роль почав відігравати Краків, Познань залишив за собою провідне місце в європейській торгівлі. Центр древнього Познаня – це Старий ринок. По своїх розмірах він поступається лише краківському і вроцлавському. По його периметру стоять кам’яні будинки, більшість з яких були відновлені в 50 роки минулого століття в колишніх барочних і класичних формах. А ось інтер’єри цих пам’ятників архітектури часто зберігають риси ранніх стилів – готичного і ренесансного. Як правило, будинки мають три поверхи: вгорі жили власники, а перші два поверхи пристосовувалися під майстерні або торгові приміщення. Пізніше тут з’явилися справжні палаци заможної познаньської шляхти. Ніхто з туристів не обійде увагою будівлю ратуші, розташовану в центрі ринку. Тим паче, що щодня рівно опівдні на її дзвіниці починається незвичайне дійство: вискакують два козли і починають буцатися. Уперше ця дивина з’явилася ще в середині ХVІІ століття. Затримуються туристи і біля фонтану Прозерпіни (середина ХVІІІ століття), і біля ганебного стовпа, зробленого у вигляді кам’яної колони. До нього приковували ланцюгами шахраїв, злодіїв. Для торгового міста дуже важливо було дотримувати свою репутацію чесного і безпечного місця. До ганебного стовпа прив’язували і картярів-шахраїв. На довершення до всього їм ще відрізали вухо. Але найцікавіше: сам стовп був споруджений на штрафи, які вимушені були платити місцеві модники. Виявляється, в середні віки закон пропонував карати тих, хто вбирається розкішніше, ніж дозволяло йому матеріальне і соціальне становище. Загалом, в Познані є що подивитися і чим захопитися. А ще радимо спробувати тут справжні цукерки “Корівка”. Вони з’явилися в 1921 році, коли на місцевій цукерковій фабриці почали випускати ласощі, які підкорили ласунів всього світу.

Туристичні пам’ятки Великої Польщі не вичерпуються однією Познанню. На території воєводства знаходиться найдревніше в Польщі місто Каліш. Він згадується ще в творах Птоломея Клавдія близько 142 -147 рр. А місто Гнезно – це перша столиця держави. Саме на цій землі в Х ст., згідно з польською легендою, князь Мешко побачив ширяючого білого орла. Вважаючи це за добрий знак, він заклав місто поблизу орлиного гнізда, білий же орел став символом Польщі. Згідно з другою легендою, звідси пішли шукати своє місце на землі три брати слов”яни – Лех, Чех і Рус. Не випадково в Гнезно знаходиться гора Леха, на якій пізніше був споруджений монументальний готичний собор. У ньому знаходяться мощі святого Войцеха, що хрестив поляків. Велике враження робить монастирський комплекс в Гостині. Це єдиний і найбільший в Польщі архітектурний пам’ятник у стилі бароко в Польщі, споруджений в ХVІІ ст.. Монастирський комплекс цистерціанців в Ленді переносить нас в ХІV століття. У Лихені Старому не можна відірвати погляд від новозведеної базиліки. Цей храм – найбільший за величиною в Польщі. А сам Лихінь став другим після Ясної Гури в Ченстохові місцем релігійного культу, центром паломництва. У місті Голухів знаходиться замок ХVІ століття. Повністю відреставрований, він перейняв на себе функцію філії Познаньського національного музею. Помилуватися можна не лише замком і експонатами, що містяться в ньому, але і прекрасним парком, на території якого розміщена загорода для зубрів. Палац в Рогалині вражає своїми вишуканими формами, а парк – дубами-старожилами (найдревнішому – близько 600 років). Інтерес представляє і колекція старих колясок, а також предметів, супутніх мандрівникам. Палацово-парковий комплекс в Черневі цікавий не лише будівлями, але і кухнею. У колишньому каретному сараї відкрили ресторан, в якому подають страви переважно з дичини. До послуг любителів кінної їзди спеціально навчені коні. Можна покататися і просто на бричці. А прихильникам авіаекстриму є сенс відправитися в місто Лешно – найбільший центр планеризму, авіамоделізму і повітроплавання. До усього іншого, це невелике містечко буквально наповнене пам’ятниками архітектури у стилі бароко. А місто Ридзин і взагалі називають музеєм просто неба. Тут зберігся барочний план забудови ХVІІІ століття. Любителі фольклорних заходів, етнографічних об’єктів можуть задовольнити свою пристрасть в музеї-заповіднику Осік на річці Нотець або в Джєкановицях (на острові Ледніцькому). Нарешті, можна відправитися в Курник, оглянути там колишню магнатську резиденцію, що має незвичайний для Польщі вигляд англійського замку, побудованого в стилі неоготики. Тут же можна прогулятися по дендрологічному парку, на території якого ростуть більше 3 тисяч видів дерев і кущів.

Недалеко від Курника в місцевості Бнина народилася Віслава Шимборська – поетеса, лауреат Нобелівської премії. Якщо з усього переліченого вище Вам видастся замало для того, щоб відвідати Великопольське воєводство, то ми наведемо ще декілька фактів, які, поза сумнівом, викличуть у Вас інтерес до цього регіону :

  • Копію знаменитого корабля “Свята Марія”, на якому Колумб досяг Америки, можна побачити у натуральну величину в музеї Пущикова;
  • Найстаріша кам’яна будова в Польщі – костел святого Іоанна Єрусалимського – знаходиться в Познані;
  • На околиці Познаня знаходиться унікальний метеоритний заповідник “Мораско”, на території якого можна побачити кратери від удару метеорита, що стався 15 тисяч років назад;
  • Мишача вежа в Крушвицях, за переказами, має особливі сакральні якості;
  • У Кротошині в 2003 році була зроблена найбільша у світі свічка, яку внесено в Книгу рекордів Гіннеса. Для її виробництва використано 2,5 тонни парафіну. Вона досягала висоти 3,5 метри, а гніт мав товщину близько 5 см.