Воєводство з’явилося на карті Польщі в 1950 році в результаті розділення Сілезсько-Домбровського воєводства на Опольське і Катовіцьке. На площі близько 9,5 тисяч квадратних кілометрів нині мешкає більше мільйона чоловік. Воно розташоване на південному заході країни. Вважається найменшим воєводством Польщі, яке межує на заході з Нижньосілезьким, а на сході з Сілезьким воєводствами. На півночі – з Великопольським, Лодзинським воєводствами, а на півдні – з Чехією. Опольське воєводство розташоване на землях, за якими закріпилася історична назва – Сілезія (польск. Śląsk). Вважається, що цей топонім виник від імені місцевих, як стверджують, слов’янських племен – сленжан.

З Х століття ці території були під владою польських королів. Проте, знаходячись на кордоні, ці землі неодноразово переходили у володіння сусідніх держав – Чехію, імперію Габсбургів, Пруссію. Власне, онімечування Сілезії почалося ще в ХІІІ ст.: в ті часи польські князі з роду Пястів дуже прихильно відносилися до німецьких поселенців, оскільки вони, знаходячись на більш високому ступені економічного розвитку, сприяли впровадженню нових, прогресивніших виробничо-економічних стосунків на цих землях. Процес онімечування посилюється в пізніший період, коли історичний регіон Сілезія знову потрапляє під владу Чехії, яка, у свою чергу, була частиною Священної Римської імперії, де державною мовою була німецька. У ХVIII ст. Сілезія перейшла під владу Пруссії, що також сприяло процесу онімечування. В результаті до початку ХХ століття ця історична область у більшій своїй частині являлася німецькомовною. Але при цьому частина польського населення, його авторитетна роль залишалася достатньо важливою.

Після другої світової війни до складу Польщі увійшла практично уся історична Сілезія. Німецьке населення у більшості своїй було депортоване, а землі, що звільнилися, заселялися поляками, що раніше мешкали на територіях Західної України і Західної Білорусі. Нині у воєводстві мешкає значне число автохтонного (тобто корінного) населення німецького походження. У нього є свої школи, організації і представники в Сеймі. Крім того, тут живуть чеські і українські меншини.

Багата історія, неповторна культура, яка склалася в результаті змішання різних національних традицій, прекрасна природа, приголомшлива архітектура – усе це робить Сілезію взагальному і Опольское воєводство зокрема дуже привабливими для туристів. Середньовічні замки і кам’яні фортеці – це обов”язкова особливість старовинних прикордонних територій.

Столиця Опольського воєводства – Ополе. Місто засноване на початку XIII століття на місці древнішого граду. Головні пам’ятки Ополе сконцентровані в центрі – старому місті: ринкова площа, оточена барочними будинками городян, готичний кафедральний собор св.Хреста, ратуша, зведена за зразком флорентійського Palazzo Vecchio, храм і монастир францисканців з пястовською каплицею – усипальнею сілезьких Пястів, що прославляє над містом пястівська вежа ХІІІ століття, залишки міських стін. На притоці Одри річки Млинівка виникла забудова, яка дає основу називати цей район опольською Венецією. Місто Ополе відоме ще і тим, що тут проходять фестивалі польської естрадної пісні. У Берковиці, що під Ополе, розташований музей просто неба (скансен). Тут відтворені старовинні дерев’яні будівлі, звезені з усією околиці.

Другим за величиною містом регіону є Кенджежин-Козле, що виник в 1975 році в результаті об’єднання чотирьох міст Кенджежин, Козле, Клодніце, Славенчице.

У місцевості Капшук вражає замок, зведений ще в середині ХVII століття. У колишній резиденції німецької сім’ї Теле-Вінклерів, площею 7 тисяч квадратних метрів, налічується 365 приміщень, над якими височіє 99 веж. Нині тут розміщені готель і відомий центр лікування неврозів. По сусідству знаходиться кінне господарство з чистокровними конями англійської породи.

Місто Пачків славиться готичними оборонними стінами завдовжки 1200 м з 2 вежами і 4 воротами. Увагу туристів притягує костел св. Іоанна Євангеліста ХІV століття з унікальним колодязем усередині, будинок ката. Поринути в атмосферу середньовіччя можна і в місті Ниса. Окрім готичних будівель, наприклад, дивовижного по своїх пропорціях храму св.Якуба і Агнешки, є можливість помилуватися барочними будівлями: костелами св.Петра і Павла, Вознесенським, єпископським палацом, фонтаном і так далі. Місто Бжег здивує своїм ренесансним замком Сілезьких Пястів з триярусною галереєю, який часто називають сілезьким Вавелем. У ньому нині розмістився музей сілезьких Пястів. Окрім багатої експозиції (чого тільки вартий мисливський лук ХІV століття!), замок притягує туристів своїми концертами класичної музики, в яких перевага віддається віденській. Втомившись від споглядання розкоші, можна вибрати маршрут Ополе-Олесно (близько 80 км), на якому розташовані дерев’яні костели, побудовані в ХVII-ХVIII століттях. Паломникам є сенс відвідати відомий санктуарій, розташований на південний схід від Ополе – гору Святої Ганни. Припускають, що в давнину тут знаходилося капище – місце язичницького культу, потім, в ХV столітті, виріс монастирський комплекс францисканців з готичним костелом св. Ганни, в якому знаходиться чудотворна фігура св. Ганни, тридцятьма каплицями на шляху пристрастей Господніх. Гора Святої Ганни упродовж багатьох віків була найважливішим місцем паломництва в Сілезії. Недалеко від святого місця розташований найбільший в Європі амфітеатр, де одночасно можуть розміститися близько ста тисяч чоловік. Він розташований просто неба.

Опольське воєводство – це, в основному, індустріальний регіон. Але і сільське господарство відрізняється високим рівнем розвитку. І хоча агротуризм тут не отримав ще достатнього поширення, все ж людям, що шукають самоти, близькості до природи, є де задовольнити свої потреби. Наприклад, Опавські гори. Колись тут добували срібло, а зараз по мальовничому ландшафтному парку прокладені туристські стежки. На Отмухівському і Глембинівському озерах – на півдні воєводства, і на Туравському озері, на північ від Ополе, розташовані численні центри водного спорту і пристані для вітрильників. У невеликому містечку Отмухів, де, до речі, зберігся ренесансний замок з унікальними “кінськими сходами”, кожного літа влаштовується фестиваль квітів.