Знаходиться на південному заході Польщі, межує з воєводствами Любуським, Опольським, Велькопольським. 80 км державного кордону – з Німеччиною, 432 км – з Чехією. Нижньосілезьке воєвудство займає площу близько 20 тисяч квадратних кілометрів, що складає 6,4 відсотка загальної площі Республіки Польща. На цій території мешкає близько 3 мільйонів чоловік, знаходиться 91 місто, в тому числі три – Вроцлав, Вальбжиг, Еленя Гура  – на правах повітів. Майже 72 відсотки населення цього регіону мешкає в містах. Столиця воєводства – місто Вроцлав. Рельєф місцевості різноманітний: низовини – на півночі, гори (Судети) – на півдні. Найвищою точкою є вершина гори Сніжки (1602 м над рівнем моря), найнижчою – дно долини річки Одра (біля Добжеєвіц) – 69 м нижче рівня моря. Візитною карткою Нижньої Сілезії є Судети – одні з найстаріших гір Європи, завдяки яким значною мірою піднімається туристична привабливість цього регіону. Тут знаходяться ландшафтні парки, національні заповідники. Наприклад, Карконоський заповідник, занесений в список світових заповідників біосфери ЮНЕСКО.

Воєводство розташоване на тих землях, за якими закріпилася історична назва Нижня Сілезія (Дольни Шльонськ). Вважається, що цей топонім виник від імені слов’янських племен – сленжан, що мешкали колись на цій території. У свою чергу, ті стали так називатися на ім’я гори Сленжа, яка в дохристиянські часи була місцем язичницького культу. Нині від цього святилища залишилися вали і кам’яні статуї. Є і інше пояснення: місцевим племенам дала назву річка Сленжа (Шленжа) – одна з приток ріки Одри.

Завдяки своєму вигідному географічному положенню воєводство займає високу позицію в країні і має великі перспективи розвитку. Через нього проходить так званий третій Європейський транспортний коридор, що сполучає Німеччину з Україною. Нижньосілезьке воєвудство – регіон з високорозвиненою промисловістю, представленою автопромом, приборо- і машинобудуванням, фармацевтичною, хімічною, електронною, харчовою і іншими промисловими галузями. Тут розташовані філії таких відомих фірм як Siemens, LG, HP, Volvo, Goоgle, Toshiba та ін. Всього ж в Нижньосілезькому воєводстві робиться біля 8% польського ВВП, а в структурі валової доданої вартості частина промисловості складає 29,1%. Нижня Сілезія славиться своїми вищими учбовими закладами. Серед них: Вроцлавський університет (43 тисячі студентів), Вроцлавський політехнічний інститут (30 тисяч студентів), Економічна академія (17 тисяч студентів), Сільськогосподарська академія (10 тисяч студентів) і т.д.

Головне місто воєводства – Вроцлав – одне з прадавніх міст в Польщі. Перше поселення виникло на острові Тумский (співзвучне познанському), що захищав переправу через річку Одра. У Х ст. укріплення захопив чеський князь Врочислав, що дав назву місту. Під владою чехів Вроцлав побув недовго, його повернув до складу Польщі князь Мешко І. Така цікава деталь: коли цей князь віз в Гнезно – першу столицю Польщі – свою наречену Домбровку, то зупинився у Вроцлаві і прийняв тут хрещення, на рік раніше, ніж це сталося в його державі. У 1241 році у бою з татарами гине під Легніцею останній представник вроцлавських Пястів Генрик Побожний. Попри те, що битву було програно. Це відіграло величезну роль в подальшій історії: ослаблені татарські полчища вже не змогли просуватися далі на захід. У кінці ХШ століття спалений Вроцлав стали відновлювати. На місці попелища виникла торгова площа, почалося будівництво ратуші, яке тривало майже два століття. У ХІV столітті Вроцлав з населенням близько 20 тисяч чоловік був одним з найбільших і найбагатших міст Європи. Своєю могутністю він був зобов’язаний міжнародній торгівлі і спеціальній податковій системі. В цей час і починається забудова міста, яка дала основу називати його “святою квіткою Європи, перлиною серед міст”. За час свого існування Вроцлав належав полякам, чехам, австрійцям, угорцям і німцям. Змішення представників різних народностей, культурних і національних традицій пішло на користь місту: нині він є одним з найпривабливіших з туристичної точки зору. Велика кількість архітектурних пам’ятків – ратуша, забудова Нового Торгу, будівля Вроцлавського університету, Саля Людова (Народний зал) – перша у світі будівля (1913 р.), споруджена із залізобетону в стилі модернізму, комплекс готичних церковних будов на Тумському острові і т.д.- усе це створює образ міста неповторного, що увібрало в себе різні стилі і зуміло їх адаптувати під свої потреби. Цікаво і саме положення Вроцлава: він знаходиться в тому місці, де річка Одра розділяється на декілька рукавів. В результаті утворилося 12 островів, через які пізніше були перекинуті мости. Нині їх налічується понад сто. Острівне положення міста дозволяє порівнювати його з італійською Венецією. Унікальність міста полягає в магічній силі його культури.

Не випадково тут проходять фестиваль кантат і ораторій “Vratislavia Cantans”, Міжнародний фестиваль віденської музики, Вроцлавське літо органної музики. І цілком закономірно, що Вроцлав вибраний культурною столицею Європи 2016 року. У цьому місті знаходиться найбільший в Польщі зоопарк, заснований ще в 1865 році. Є ботанічний сад, що додає зелені і без того озелененому Вроцлаву. Улюблене місце прогулянок вроцлавян і гостей – Щитницкий парк – найбільший і найстаріший зелений куточок Вроцлава. Приголомшливе враження справляють розташовані тут співочі фонтани.

Для туристів цікавим є місто Еленя Гура. Ще в ХІІ ст. на місці нинішнього міста з’явився замок, що охороняв дорогу на Прагу. З часом поселення вийшло за межі кріпосних стін, увібравши в себе навколишні села. Розвиток ремесел зробив Еленью Гуру багатою і багатолюдною. Місто славилося своїми тканинами, особливо тонкою вуаллю.

У містах Свідниця і Явір знаходяться найбільші в Європі дерев’яні сакральні будівлі, так звані, храми світу. У 2001 році вони були внесені в Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Історія їх така: в ХVII ст. після завершення Тридцятирічної війни імператор Фердинанд ІІІ Габсбург, не зважаючи на те, що був католиком, надав сілезьким лютеранам-євангелістам право спорудження трьох храмів на території, що знаходиться під його безпосереднім управлінням. При цьому було обумовлено, що будувати євангельські храми треба виключно на гроші самих протестантів впродовж одного року з недовговічного матеріалу за межею міста. До усього іншого вони не повинні були мати веж, дзвіниць. Незважаючи на обмеження, церкви світу стали найбільшими дерев’яними релігійними спорудами, оскільки при їх будові були застосовані передові архітектурні і будівельні рішення. Церква світу у Свідниці займає 1180 кв. м. і вміщує 6000 вірян, а церква в Яворі – 1090 кв. м. і 7500 вірян (3000 сидячих місць).

Нижня Сілезія славиться своїми замками, фортецями, палацовими комплексами, монастирями. Серед пам’яток особливої уваги заслуговують: замок Кшєнж, третій за величиною в Польщі (після Мальборка і Вавеля), побудований в ХІІІ ст.; замок Чоха на Леснянському озері, що славиться своїм власним привидом – Білою пані; замок Гродно біля Загужа Шльонського – колишня резиденція лицарів-розбійників; руїни замків у Болькове і Хойніке.

Не менш цікаві і такі пам’ятки як костел Ванг в Карпаче, розташований на найвищій точці міста. Це повна копія оригінала ХІІ ст.. Історія цієї святині дуже цікава: прусський король Вільгельм ІV купив цей костел в Норвегії (Ванг – назва норвезького озера) для берлінського музею, а в 1844 році подарував тутешнім протестантам. У костелі вражає екзотичний орнамент.

Прекрасні за своїми художніми якостями цистеріанські монастирі в Любенжі, Хенрикове, Кшешові, Тшебниці. Адже не випадково про цей орден говорили, що цистеріанскі монастирі подібні на ковчег Ноя, на який брати зібрали усі багатства, залишивши зовні запустіння.

Людям вірянам буде корисно побувати у святилищах Божої матері, розташованих у Вамбежицях і Бордо. Любителям таємничого і непізнаного є сенс спуститися в загадкове підземне місто “Riese” (“Велетень”) в Совиних горах. У місцевості Осувка в 1943 році гітлерівці стали будувати підземні дороги і зали, щоб тут почати випуск своєї секретної зброї. Нині 1700 м підземних коридорів і цехів доступні для відвідування. На схилах гір недалеко від Валима, до кінця другої світової війни був споруджений величезний комплекс підземних штолень і коридорів. Відвідувати можна маршрут завдовжки 750 м тільки з гідом. У підземеллі влаштована виставка, що знайомить з штаб-квартирами Гітлера і підземною військовою промисловістю Третього рейху.

У Нижній Сілезії 12 бальнеологічних курортів. Вони славляться своїми мінеральними водами і лікувальними грязями, комфортними санаторіями і професійним обслуговуванням. До місць цінним з точки зору їх лікувальних властивостей відносяться Лендек Здруй, Цеплице Здруй, Шьверадів, Чернява Здруй, Кудова Здруй, Поляниця Здруй. Цікава історія появи курорту Цепліце – так називається один з нинішніх районів Еленьей Гури. Тут знаходиться найбільше джерело термальних вод в Польщі. Гаряча вода подається з глибини два кілометри. Легенда свідчить: ще у кінці ХІІ століття один з Пястів, що полював в цих місцях, побачив, як поранений їм олень, поринувши в джерело, миттєво вилікувався. Таким чином, лікувальні властивості місцевої термальної води відомі з тих далеких часів. Довгий час цілюще джерело було під опікою тутешнього монастиря.

Любителям активного способу життя необхідно потрапити в Поляну Якушицьку – найвідоміший центр лижного спорту в Нижній Сілезії. Завдяки специфічному клімату тут довго лежить сніг. Тому це місце біля Шклярскої Поремби називають “лижним раєм”. Власне, така утішна назва виникла не лише завдяки природі, але і людям, які проклали траси, спорудили підйомники, побудували зручні лижні бази. У місті Душники-Здруй, окрім курортів, визначним є незвичайний об’єкт для відвідування: дерев’яна паперова фабрика ХVІІ століття, де до нашого часу ведеться виробництво паперу кустарним способом.

Нижня Сілезія пропонує різні розваги. Можна, наприклад, спробувати стати золотошукачем і помити золотий пісок в Золоторі – містечку, розташованому в 40 км від Карпача і що славиться здобиччю цього цінного металу ще з ХІІ ст.. Нині там влаштовуються змагання по промиванню золота. А в замку Хойник свою майстерність демонструють члени братерства арбалетників. Рицарські турніри влаштовуються в замку Болькова. Є можливість помилуватися птахами в одному з найбільших орнітологічних заповідників в Європі – “Долина Баричі” (Міліч), пройти по щонайдовшій в Судетах печері (близько 3 км), піднятися на дельтаплані в Ежові-Судетському, підійнятися на “Блендне скелі” (Блукаючі скелі), пробратися по скельних коридорах “Шеліньця Вєлькєго”. Для людей, що знудилися по сільській тиші, в Нижній Сілезії, завдяки широкій мережі агротуристичних і екологічних господарств, також знайдеться місце. При тому, що такі поселення як Пшесека, Беліца, Боровіца, Михаловіца і інші зберігають місцевий колорит. Їх часто порівнюють зі швейцарськими селами.