Катедра на Вавелі – не лише найвідоміший польський некрополь, але й Національний Пантеон. Крім польських королів, в середині святині останній спочинок знайшли краківські біскупи і найвідоміші поляки.
Перша Катедра на Вавельському Пагорбі стояла ще під час правління Болеслава Хороброго. Будівництво другої святині, званої Германовської, почав Болеслав ІІ Сміливий, а закінчив вже через пів століття Болеслав ІІІ Кривоустий. Ця Катедра згоріла в 1305 р., від неї збереглася лише крипта Св. Леонарда. Третю за рахунком Катедру вже в готичному стилі розпочали будувати за часів Владислава Локетека, а добудував її вже син Владислава – Казимир Великий. Це була тринавова базиліка з трансептом, презбітеріумом, деамбулаторієм і трьома вежами. В наступні століття завдяки щедрим, королівським, магнатським і єпископським пожертвам її оточила ціла низка каплиць. Численні перебудови настільки змінили будівлю, що зараз вона являє собою цікаве поєднання стилів, від романського до модерну. Сучасного вигляду святиня набула завдяки реставрації, проведеній на рубежі ХІХ-ХХ ст. під керівництвом Славомира Одживольського, а пізніше – Зигмунта Гендла. Катедра тоді збагатилася мистецькими творами модернізму і надгробками Св. Ядвіги і Владислава Варненчика.
В центральній частині катедри розташована бароковий гробівець Св. Станіслава. В труні-релікварії, де було поміщені рештки святого, а це місце впродовж багатьох століть носило назву Вівтар Вітчизни. До нього королі складали найбільші воєнні трофеї(наприклад Владислав Ягейлло після битви під Грюнвальдом або Ян ІІІ Собєский після перемоги під Віднем 1683 р.). Поруч з цим гробівцем, по обидва боки від головної нави вміщені були надгробки Владислава Варненчика, Владислава Ягейлли та видатних краківських біскупів: Яна Малаховского, Марціна Шишковського і Пйотра Ґембіцького. В кінці презбетеріума знаходиться бароковий вівтар та трон його фундатора, біскупа Ґембіцького, увінчаний балдахіном з нагоди коронації Августа ІІІ Саса. Із західного боку презбереріуму знаходиться надгробок Владислава Локєтки, із східної – Казимира Великого та королеви Ядвіги. Східна зовнішня стіна презбетеріуму прикрашена двома монументальними пам’ятниками короля Міхала Корибута Вишневецького і королеви Елеонори з Габсбургів. З усіх боків катедра оточена каплицями, з яких біскупи, королі і магнати творили чудові мавзолеї. ДЖо найкрасивіших належать: ренесансна Зигмунтівська каплиця, барокова каплиця Вазів, каплиця Святого Хреста, Каплиця Яна Ольбрахта, Каплиця Зебжидовського.
Багато гробівців знаходиться в криптах катедри. В Крипті Світочів спочивають: Адам Міцкевич та Юліуш Словацький. В крипті Св. Леонарда заходиться саркофаг короля Яна ІІІ Собєського, королеви Марії Казимири, короля Міхала Корибута Вишневецького, Тадеуша Костюшки, князя Юзефа Понятовського, генерала Владислава Сікорського. В інших криптах поховані представники королівської родини: Стефан Баторій, Владислав IV Ваза, Зигмунт ІІ Август, Зигмунт ІІІ Ваза, Ян Казимир Ваза.