Старий єврейський цвинтар знаходиться при  вулиці Слізній у Вроцлаві. Вхід на кладовище від провулку Фердинанда Лассаля. На даний момент цвинтар становить  Музей цвинтарного  мистецтва, який є філією Музею міста Вроцлав. Його загальна площа складає 4,6 га, тут розташовано приблизно 12 тисяч надгробків. Зокрема є могили євреїв, які приїхали з віддалених місць Польщі, в тому числі з Ґданська, Варшави, Бонна, Гамбурга та Бостона. Некрополь має особливе значення для істориків, як місце поховання багатьох відомих людей, не тільки з числа мешканців Вроцлава, але й з Європи.

Кладовище  відрізняється від єврейських кіркутів в Східній Європі. Це  – місце різних форм могильного мистецтва, багате символікою, незвичністю орнаменту надгробків і цвинтарних споруд. Деякі з них мають риси мавритинського або єгипетського стилів.


Свій відлік  єврейський цвинтар починає з 1856 року. В той час, для того, щоб створити нове місце для поховань у Вроцлаві єврейська громада почала набувати земельні ділянки у селі Ґабітц (Гайовіце) при Логештрассе (нині вул. Слізна). Закуплена ділянка була оточена муром, впорядкована, пізніше через неї прокладено  алеї.  Її площа
тоді була  близько 3 га. Через кілька років цвинтар розширився.

На початковому етапі було зведено морг та помешкання цвинтарного інспектора. Зведені нашвидкоруч вони швидко прийшли в поганий стан і їх в 1912 році було замінено новими будівлями. Авторами проекту були брати Пауль і Ріхард Ехрліхи. Тоді звели двоповерховий будинок, в якому містилися помешкання інспектора і гробаря, канцелярія та магазин квітів, а також  каплиця і ліхтар, які були розміщені на вході воріт кладовища.

Перше офіційне поховання відбулася 17 листопада 1856 року.  Тоді тутешня прийняла на вічний спочинок тіло купця  Лобеля Стерна. Кладовище благословив рабин Авраам Гейгер.  Одначе, тут можна знайти набагато старіші гробівці, бо були перенесені з існуючих єврейських кладовищ в середні віки. Надгробні плити були виявлені  в різних місцях міста, а потім перевезені на центральний єврейський. Найстарший з них иає висічену дату: 4 серпня 1203 року, гробівець був  побудований для Девіда Кантора “з гарним голосом.”

З початком Другої світової війни на цвинтарі поховання плчали припинятися, а в 1943 році він був повністю закритий. На деяких надгробках є кульові отвори, це пов’язано з тим, що кладовище було місцем військових дій під час боїв за місто в 1945 році.

Некрополь 24 травня 1975 року був введений до реєстру пам’яток.

Тут є поховання таких видатних осіб:
Фердинанд Лассаль (1825-1864) – учасник Весни народів, засновник і керівник першого робітничої партії в Німеччині.

Тіктіг Гедальє (1810-1886) – рабин  Вроцлава, син Соломона і онук Авраама – відомих рабинів Вроцлава.


Фердинанд Юліус Кон (1828-1889) – ботанік, вперше відніс бактерії до царства рослин, співпрацював з Робертом Кохом у дослідженнях сибірської виразки і в пошуці вакцин проти хвороб.


Ґраєц  Гейнріх (1817-1891) – засновник історичної школи, автор першої синтетичного історії євреїв з біблійних часів до дев’ятнадцятого століття, викладач семінарії та університету.


Ґалевський
Луї (1819-1895) – засновник винокурні і лікерні, де  виготовлявся, зокрема, популярний напій називається “Breslauer Dom” (“Вроцлавська катедра”).


Фредерика Кемпнер (1828-1904) – письменниця, яку називали “Сілезькою лебідкою” або “єврейським соловейком” через її надзвичайний гумор, який вона використовувала в поезії; боролося за права людини і громадянина.


Клара Сакс (1862-1921) – відома художниця-імпресіоністка.


Штайни Август і Сігфріед (1849-1936 і 1844-1893) – батьки Едіт Штайн – вроцлавської єврейки, яка прийняла католицизм як сестра Тереза ​​від Бенедикта Христа була убитиа в Освенцімі; з 1987 року він блаженна, з 1998року –  свята Римо-католицької церкви.


Сигізмунд Аш (1825-1901) – доктор, радник міста Вроцлава.

Леопольд Авербах (1828-1897) – доктор, біолог, професор Вроцлавського університету.

Оскар Бергер (1844-1885) – доктор, професор Вроцлавського університету.

Маркус Бранн (1849-1920) – історик, викладач єврейської теологічної семінарії.

Бєльшовський Едвард  (1830-1906) – вроцлавський купець, власник одного з найбільших універмагів в місті.

Юліуш Брук (1840-1902) – лікар, професор Вроцлавського університету.

Ісаак Моріц Каро (1792-1860) – промисловець і філантроп.

Роберт Каро (1819-1875) – син Ісаака Моріца, промисловець.

Герман Кон (1838-1906) – лікар, батько письменника Е. Людвіга

Деутш Моріц (1818-1892) – довголітній кантор Вроцлавської синагоги.

Даніель Френкель (1821-1890) – рабину  Вроцлаві,  Рибнику та Франкфурт-на-Одері, викладач єврейської теологічної семінарії у Вроцлаві.

Ернест Френкель (1844-1921) – лікар-гінеколог, професор.

Зигмунд Френкель   (1855-1909) – сходознавець, професор Вроцлавського університету.

Саломон Вільгельм Фройнд (1831-1915) – юрист, посол до Рейхстагу.

Ісидор  Фріедентхал(1812-1886) – купець, адвокат торговільний.

Якуб і Георг Готтштейни  – лікарі, викладачі університету.


Якуб  Гутман – рабин.

Старе єврейське кладовище щедро орнаментоване. Багато з надгробків мають викарбувані символи, які означають щось певне. Найбільш повторювані теми:
зламаного дерева або квітки – раптове і несподівана смерть
руки рабина, що робить жест благословення – символ на могилах людей, які працювали в смнагогах.
книга – похований був вченим, рабином.