Курган Крака або Курган Кракус – штучний пагорб, курган, що знаходиться в краківському адміністративному районі Дільниця міста XIII Подґуже на правому березі Вісли. Курган розташований на вершині пагорба Лясоти висотою 203 метри (інакше гора святого Бенедикта) хребта Кшемєнкі-Подґурські. Курган має у висоту 16 метрів, в  діаметрі 57 метрів, діаметр плоскої вершини – 8 метрів. Курган названий ім’ям легендарного князя Крака.



Точна дата створення кургану Крака і його призначення не відомі. Краківський єпископ Ян Длуґош пов’язував курган з ім’ям легендарного засновника Кракова князя Крака.
У 1934 польський археолог Юзеф Журівський і інженер Францішек Якубік провели на кургані археологічні дослідження під керівництвом Польської академії знань. Були виявлені сліди поселення останнього  періоду лужицької культури. Було припущено, що ці артефакти потрапили в курган вже після його будівництва та датування заснування кургану було визначена близько 500 роком нашої ери. У кургані були виявлені артефакти різних культур, серед яких були скелет дитини і ознаки домашнього вогнища, які, як припускають, теж потрапили в курган вже після його будівництва.
Під час археологічних робіт 1934 року з’ясувалося, що внутрішня структура побудована  на високій радіальній жердині, яка зміцнювалася рівномірно розміщеними перепонами. Простір між цими перешкодами було заповнено камінням і утрамбовано землею. Дана конструкція, що вимагала тривалої й добре організованої праці, забезпечувала міцність існування кургану протягом багатьох століть і одночасно спростовувала версію про поховання Крака, яке передбачало спонтанність і короткотривалість процесу похорону.
В основі кургану був виявлений археологічний артефакт з бронзи аварського типу (за іншими припущеннями – кестхейского типу), який, як вважають, опинився в кургані на початку його будівництва. На вершині кургану був виявлений срібний динар карбування правління чеського князя Болеслава II. Ця знахідка датувала верхній шар кургану VII-VIII століттями. На думку інших дослідників, неможливо підтвердити перебування аварів в околицях нинішнього Кракова. Незалежно від цієї думки, історики підтверджують, що військові загони аварів проходили через південні райони сучасної Польщі в  562-567
роках. Аваро-слов’янські поселення також існували в районі Дунайвароші і південних районах сучасної Словаччини, звідки бронзовий артефакт міг потрапити в основу кургану. У верхній частині кургану також були виявлені залишки коренів дуба, вік якого був близько 300 років. Припускають, що дуб був об’єктом язичницького поклоніння до появи в цих місцях християнства. Ці два факти – бронзовий артефакт і існування дуба до IX століття – дозволяють датувати початок будівництва кургану біля VI століття.
Інші дослідники вказують на схожість кургану з штучними насипами в Скандинавії, припускаючи його скандинавське походження. Така думка враховує доведену присутність вандалів на території сьогоднішнього Малопольського воєводства в IV столітті. Деякі дослідники припускають, що курган був створений для поховання або для культового використання. Гіпотези про курган, як про фортифікаційну споруду, сигнальний або спостережний пункт не переконливі, оскільки обсяг робіт для цих цілей не відповідний передбачуваному використанню.
Існує гіпотеза, що припускає  участь кельтів у спорудженні курганів Крака та Ванди. Кургани в кельтській культурі мали важливе культове значення. Наголошується, що азимут, який  з’єднує кургани Крака та Ванди відповідає сходу сонця 1-го травня. Аналогічну відповідність спостерігають у двох курганів біля Перемишля, тільки там азимут випадає на 1 листопада. У кельтському календарі ці дні ділять рік на дві частини. Крім цього, якщо стояти на кургані Крака 2 травня і 10 серпня, то схід сонця буде над курганом Ванди і, навпаки, якщо стояти на кургані Ванди 4 листопада або 2 лютого, то сонячний захід буде над курганом Крака. Вважається, що в ці дні проводилися кельтські язичницькі свята Самайн, Імболк, Белтейн і Лугнасад. Професор Владислав Гураль не заперечую гіпотезу, що краківські кургани Краків, Краків II Естерку та Ванди  використовувалися кельтами для астрономічних спостережень. Ці гіпотези припускають, що курган був створений на рубежі ІІ і І століть до нашої ери.
Професор Лешек Павло Слупецкий припускає, що курган Крака є древнім похованням знатного вельможі і являє собою тільки невелику частину 
кладовища, що не збереглося до нашого часу. Як доказ Лешек Павло Слупецкий пропонує план Кракова, виданий шведами в 1702 році і на австрійську карту 1792  року, де, крім сучасного кургану Крака позначені й інші, меншого розміру, кургани. Представник Краківського археологічного музею Казімєж Радванський повторює цю гіпотезу, стверджуючи, що в кінці VIII століття в цьому  місці існувало близько 45 курганів, які не збереглися до нашого часу.
У  ХІХ столітті курган Крака був включений в систему фортифікаційних споруд австро-угорської армії.
В даний час околиці кургану Крака є місцем відпочинку і
визначною туристичною  пам’яткою. Курган часто відвідують туристи з Ізраїлю, тому з нього видно каменоломні, в яких під час Другої світової війни працювали євреї з Краківського гетто.
З курганом Крака пов’язаний польський народний звичай Ренкавка, який проводиться у вівторок після Великодня.