Рапсова олія
У Польщі можна купити найрізноманітніші види олії, але найпопулярніша з них, звичайно, соняшникова. Серед олійних рослин соняшник займає третє місце в світі за площею вирощування після сої і ріпаку. Половина полів соняшників припадає на Європу. Лідерами виробництва соняшникової олії є Росія і Україна.У 70-х роках у Польщі намагалися налагодити масове виробництво соняшникової олії, але це не було  успішним. Експерти стверджують, що причина в  кліматі. На даний момент найбільших збитків польським виробникам соняшнику завдають птахи. Найбільше соняшникових полів знаходиться на півдні Малопольського регіону і в Нижній Сілезії. А ось у Люблінському воєводстві повернулися до традиції 100-ній давності. Сімейна фірма «Густус» займається виробництвом ріпакової олії: самі вирощують ріпак,  віджимають його за давнім методом та продають готовий продукт.

“Рапсова олія  повертається на наші столи. На деякий  час оливкова олія її витіснила. В олії з ріпаку кислотних жирів омега-6 і омега-3 в 6 разів більше, ніж в оливковій. Його називають золотом півночі і оливкою півночі. Це дуже корисний продукт, а найголовніше, вітчизняний, польський . Він покращує роботу мозку, серця, регулює обмін речовин в організмі. У нашій сім’ї ми вже давно перейшли на рапсове масло. Тепер ось зайнялися виробництвом: самі вирощуємо рапс і віджимаємо з нього олію”, – із захопленням про сімейну справу розповідає Єва Халат.

Вона стверджує, що той, хто хоч раз спробує рапсову олію  – домашню, холодного віджиму – іншої вже не купує:

“Ми жартуємо так: в олії з рапсу є один недолік – можна стати залежним від нього, бо воно дуже смачне. Нашу олію ми продаємо тільки на ярмарках, і тільки за принципом: спочатку треба спробувати. Ще ніхто не сказав, що вона не смачна. Півлітрова пляшка нашої ріпакової олії коштує 30 злотих. Це невеликі гроші … Давайте будемо їсти те, що росте і виробляється у нас, у Польщі …”


Інші види рослинної олії також популярні в польскому національному харчуванні

Конопляна олія
Посівні коноплі – це рослина, яку після перобки можна споживати в їжу.  Найбільше конопель в Лодзінському воєводстві, вигтовляють продукцію з додаванням зерен цієї рослини: хліб, макарони. Також полякам смакує  конопляна олія. Її отримують з плодів рослини шляхом гарячого віджимання. Вона жирна, в ній багато корисних мікроелементів.
Рижикова олія
Цю рослинну олію отримують з дрібних жовто-червоних насінин олійної культури, яка називається “рижик посівний”. Це –  трав’яниста рослина з родини Капустяних. Нерафінована рижикова олія має апетитний аромат і пікантний, злегка гострий смак, схожий на смак редьки чи хріну. За своєю харчовою цінністю воно може конкурувати зі знаменитим маслом кунжуту. Звідси  ще одна назва рижика – німецький кунжут. Найвідомішою польською рижковою олією є піньчувскоа. Місцевість Піньчув знаходиться в Свєнтокшиському воєводстві. Рижик або, по-польськи, льніцу вирощували в цих околицях з прадавніх часів. До Другої світової війни рижикова олія була тут єдиним джерелом рослинних олій. У 50-х роках минулого століття поля в регіоні стали масово засівати ріпаком. Одщнак місцеві жителі так звикли до своєї олії, що продовжували вирощувати рижик для себе. В даний час рижикова оліяо переживає своє відродження, але купити його можна поки що лише на ярмарках чи базарах безпосередньо у виробника. У старовинних рецептах піньчувскою олію радять поливати варену картоплю, галушки і капусту, на ньому смажили пончики і млинці, додавали в борщ і їли просто з окрайцем хліба і цибулею. До сьогодні рижикову олію використовують для приготування страв на Святвечір.

Рецепт морквяного пирога

Інгредієнти: Склянка рослинної олії (яку Ви любите або яке є під рукою), півтори склянки цукру, 4 склянки натертої на дрібну тертку морквини, 4 яйця, 2 склянки пшеничного борошна, ложечка соди, ложечка порошку для випічки, кориця, кілька квіточок гвоздики.

Приготування: збиваємо міксером рослинне масло з цукром, додаючи по одному яйцю. Потім, не престаючи збивати, додаємо невеликими порціями борошно, змішавши його попередньо з содою, порошком для випічки, корицею і роздрібленими квіточками гвоздики. У результаті повинна вийти досить густа маса. До неї додаємо моркву і ложкою все ретельно вимішуємо. Потім викладаємо на деко і печемо  при температурі 180 градусів 45 хвилин. Морквяний пиріг виходить золотисто-коричневого кольору.